Р І Ш Е Н Н Я № 90

ТОВСТЕНСЬКА СІЛЬСЬКА  РАДА

ГУСЯТИНСЬКОГО РАЙОНУ  ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                  сьоме скликання

                                                                                            десята  сесія

Р І Ш Е Н Н Я № 90

від  31  січня  2017  року

Про внесення змін в рішення № 272 Товстенської сільської ради

від 22 лютого 2015 року «Про встановлення податку на майно

 в частині плати за землю та надання пільг із сплати земельного податку

 на території Товстенської сільської ради» (із внесеними до нього змінами рішенням сільської ради № 07 від 19.11.2015 року)

       Заслухавши та обговоривши інформацію Товстенського сільського голови Білянського В.Т., керуючись п. 24 Ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 8,10,12,269-288 Податкового кодексу України із внесеними до нього змінами  Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 року за № 71-VІІІ, Законом України «про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20.12.2016 року за № 1791-VІІІ, розглянувши висновки постійних комісій сільської ради,

Товстенська сільська рада

В И Р І Ш И Л А:

 Внести зміни в рішення Товстенської сільської ради № 272 від 22 лютого 2015 «Про встановлення податку на майно в частині плати за землю та надання пільг із сплати земельного податку на території Товстенської сільської ради» із внесеними до нього змінами рішенням сільської ради № 07 від 19.11.2015 року та викласти його в такій редакції:

1. Затвердити Положення про податок на майно в частині плати за землю та надання пільг із сплати земельного податку на території Товстенської сільської ради  згідно з  

додатком 1.

2. Опублікувати дане рішення в засобах масової інформації.

3. Копію рішення в десятиденний строк з дня оприлюднення направити в Гусятинське відділення Чортківської ОДПІ.

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію сільської ради з питань соціально-економічного та культурного розвитку, фінансів та бюджету   (Заремський С.В.)

   

 Сільський голова:                                                В.Т.  Білянський

                                                                                              

                                                                                                     Додаток 1

до рішення Товстенської сільської ради

№ 90  від 31 січня  2017 року

Положення

про податок на нерухоме майно в частині плати за землю

та надання пільг із сплати земельного податку

на території Товстенської сільської ради

1. Загальні положення

 1.1  До місцевих в Україні належать податки, що встановлені відповідно до переліку

        і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом України та

        рішеннями сільської ради у межах її повноважень.

 1.2  Місцеві податки є обов’язковими до сплати на території Товстенської сільської

        ради Гусятинського району Тернопільської області.

 1.3  До місцевих податків, які встановлюються і сплачуються на території сільської

        ради, належать:

         -  податок на майно;

         -  транспортний податок;

         -  акцизний податок;

         -  єдиний податок.

 1.4  Установлення місцевих податків, не  передбачених Податковим кодексом України, забороняється. Зарахування місцевих податків до сільського бюджету здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

2. Загальні засади встановлення місцевих податків

2.1 Під час встановлення податку обов’язково визначаються такі елементи:

- платники податку;

- об’єкт оподаткування;

- база оподаткування;

- ставка податку;

- порядок обчислення податку;

- податковий період;

- строк та порядок сплати податку;

- строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

2.2 Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

        Податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

2.3  Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим  кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

3. Повноваження сільської ради щодо податків

3.1   Сільська рада в межах своїх повноважень приймає рішення про встановлення місцевих податків.

3.2   Встановлення місцевих податків здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

3.3  Сільська рада має право:

встановлювати ставки місцевих податків  в межах ставок, визначених законодавчими актами;

визначати перелік податкових агентів згідно із ст. 268 Податкового кодексу України;

до початку наступного бюджетного періоду приймати рішення про встановлення місцевих податків, зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов’язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду.

3.4  Офіційно оприлюднене рішення сільської ради про встановлення місцевих податків є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4. статті 12 Податкового кодексу України.

3.5  При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків  обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов’язкові елементи, визначенні статтею 7 Податкового кодексу України з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку.

 3.6  Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків  надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до органу державної податкової служби, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків.

 3.7  Рішення про встановлення місцевих податків  офіційно оприлюднюється сільською радою  до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків  або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

4. Податок на нерухоме майно в частині плати за землю та надання пільг із сплати земельного податку

4.1  Платники  податку

4.1.1 Платниками податку є:

-  власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

-  землекористувачі.

4.2  Об’єкти оподаткування

4.2.1  Об’єктами оподаткування є:

-  земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

-  земельні частки (паї), які перебувають у власності.

4.3 База оподаткування

4.3.1  Базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України;

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

4.4. Ставки податку  для фізичних осіб за земельні ділянки, 
 нормативну грошову оцінку яких проведено 
(незалежно від місця знаходження)

   4.4.1 під житловою забудовою (присадибна ділянка) – 0,03 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

   4.4.2 для ведення особистого селянського господарства – 0,3  відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

   4.4.3 для садівництва – 0,3 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

   4.4.4 землі комерційного призначення – 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки;

  4.4.5 землі загального користування  – 0,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

  4.4.6 землі для ведення товарного сільськогосподарського  виробництва (земельні ділянки-паї) - 0,3 відсотка від їх нормативної грошовї оцінки

4.5 Оподаткування земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місцезнаходження)

4.5.1 Податок за лісові землі справляється як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів, що визначається податковим законодавством.

4.6 Ставка податку для юридичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)

 4.6.1  Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 3% від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – 1% від їх нормативної грошової оцінки, землі загального користування - 1 відсоток від їх нормативної грошової оцінки.

 4.6.2 Ставка податку за земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні (крім земельних ділянок державної і комунальної форми власності), встановлюється у розмірі 10% від їх нормативної грошової оцінки.

4.7  Ставки земельного  податку за земельні ділянки,

розташовані за межами населених пунктів

4.7.1 Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюється у розмірі:

  -  5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі  по області.

4.8  Пільги щодо сплати податку для фізичних осіб

4.8.1  Від сплати податку звільняються:

- інваліди першої і другої групи;

- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

- пенсіонери (за віком);

- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

4.8.2 Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 4.8.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

       - для ведення особистого селянського господарства -
у розмірі не більш як 2 гектари;

- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) - не більш як 0,25 гектара.

4.9  Пільги щодо сплати податку для юридичних осіб

 4.9.1 Від сплати земельного податку звільняються за рахунок коштів, що зараховуються до місцевого бюджету:

    органи державної влади та органи місцевого самоврядування, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, освіти, охорони здоров′я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, парки комунальної власності.

4.10  Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню земельним податком

4.10.1  Не сплачується податок за:

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування - землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням,  кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди,  захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку.

4.11 Особливості оподаткування платою за землю

4.11.1  Сільська рада встановлює ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.      

  Сільська рада до 25 грудня року, що передує звітному, подає відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам.

Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.

4.11.2 Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

4.11.3 Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) у користування (оренду) іншим бюджетним установам.

4.12  Податковий період для плати за землю

4.12.1 Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

4.12.2 Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв’язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

4.13  Порядок обчислення плати за землю

4.13.1 Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

4.13.2 Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

4.13.3 Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

4.13.4 За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

4.13.5 Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до
1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58  Податкового кодексу України.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

4.13.6 За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

4.13.7 Юридична особа зменшує податкові зобов’язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 Податкового кодексу України за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи.

Такий порядок поширюється на визначення податкових зобов’язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

4.14  Строк сплати плати за землю

4.14.1 Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

4.14.2 Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

4.14.3 Податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

4.14.4 Податкове зобов’язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

4.14.5 Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

4.14.6 При переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

4.14.7 У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, у тому числі зазначеними у пунктах 276.1, 276.4 статті 276 Податкового кодексу України, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

4.15. Орендна плата

4.15.1 Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

    Сільська рада щорічно  до 1 лютого подає органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

4.15.2 Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

4.15.3 Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

4.15.4 Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

4.15.5 Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

4.15.5.1 не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельної ділянки на території сільської ради і не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

4.15.5.2 може бути більшою граничного розміру орендної плати, ніж зазначений у підпункті 4.15.5.1, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

4.15.6 Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

4.15.7 Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до місцевого  бюджету застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

Секретар сільської ради:                                                      О.В. Шерстюк